Розмова з Степаном  Павлюком, головою комісії житлової політики Львівської міської ради.

Йдучи на ви бори ви акценту вали увагу на необхідності створення міського Бюро технічної інвентаризації. Які дивіденди від цього отримають мешканці Львова?

В місті немає чіткого обліку нежитлового і житлового фонду. Обласне БТІ виконує замовлення в явочному порядку - тобто прийшли громадяни, замовили той чи інший вид роботи по технічній інвентаризації - працівники БТІ роботи виконали і одержали за це кошти. Ніяких узагальнюючих, чи статистичних даних про виконану роботу ніхто не робить і нікому не звітує. Місто ж маючи таку структуру могла б планово вести роботи по інвентаризації об'єктів нерухомого майна. Необхідно проводити поквартальну інвентаризацію кожної будівлі, замірювати усі наявні приміщення, обстежувати кожну споруду, встановити чи всі приміщення задіяні, в якому вони стані, чи сплачується орендна плата, чи не немає самовільного захоплення.

Маючи чітку картину технічного стану житлового фонду можна було б скеровувати необхідну кількість коштів на капітальний ремонт того чи іншого будинку. Адже якщо буде відомо, на скільки конкретна споруда фізично зношена - буде відомо, скільки коштів потрібно вкласти в проведення ремонтних робіт чи на реконструкцію, ремонт даху чи іншого конструктиву. Голова міста, маючи таку структуру, міг би реально реагувати на скарги громадян. Зрештою це було б зручніше і для самих мешканців, які б менше стояли у чергах, і менше чекали на оформлення та виготовлення документів, а головне, місто отримало б додаткові надходженнядо міського бюджету - це не мала сума, а 15-16 млн. грн. на рік.

Рішення про створення БТІ прийняли у червні, чому досі воно не працює?

Відразу після ухвали ради про створення міського БТІ, обласне бюро подало позов у господарський суд, одночасно в Галицький район суд з позовом звернулися головний інженер обласного БТІ і його безпосередній керівник Петро Кравець. Попри абсурдність позову, суд виніс ухвалу, якою заборонив створення міського БТІ. Тобто міській територіальній громаді на підставі заяви двох керівників обласної структури заборонили створювати комунальне підприємство. Ця ухвала минулого місяця була скасована, але це затягнуло процес початку роботи підприємства. Крім того, наданий час залишився позов у господарському суді. І не виключено, що ця справа дійде аж до Києва. В той же час, якщо в бюджеті на наступний рік будуть закладені кошти, то міське БТІрозпочне роботу вже у 2007 році.

Ви очолюєте комісію житлової політики міськради, з якими питаннями до Вас найчастіше звертаються виборці?

Звичайно це заяви та скарги щодо покращення житлових умов, чи ремонту житла, в якому проживають наші мешканці. Але буває виявляються кричущі факти. Для прикладу, одна родина вже понад 8 років не може приватизувати своє житло. Ці люди мешкають у відомчій квартирі. Керівництво підприємства, аби не дати людям приватизувати житло, посприяло, щоб квартиру визнали аварійною. Зараз пробуємо скасувати це рішення через виконком. Окремо стоїть проблема відомчих гуртожитків: їх мешканці постійно звертаються до нас, але безпосереднього впливу на власників гуртожитку ми не маємо. Там де це можливо, намагаємося вплинути на них через звернення у відповідні міністерства, яким вони підпорядковані.

Роксоляна Гончар