 Сьогодні минає 89 років битві поблизу селища Крути, на малій залізничній станцiї на вiдстанi 130 кілометрiв на пiвнiчний-схід вiд Києва. Битві яка тривала п'ять годин, але яка залишиться героїчним епосом української історії.
Цей священний чин українських націоналістів закарбується вічними словами захоплення і гордості української нації. Згодом професор Грушевський назве юнаків героями, а Павло Тичина присвятить героям "Пам'яти тридцяти". І лише минулого року Українська держава встановила пам'ятник героям. Крути часто називають- українськими Термопілами, під якими поліг смертю героя спартанський цар Леонід зі своїми 300 воїнами, стримуючи навалу перського війська у 481 р. до н.е.. Термопіли у військовій історії світу не є особливою битвою, з точки зору тактики чи організації військового генія мистецтва війни, але є прикладом жертовності, офірності і самопосвяти воїнів в ім'я боротьби за незалежність. Українські юнаки подали саме такий зразок геройської смерти за волю нації. Молодь, студенти, гімназисти прямо із шкільної лави встали до бою з переважаючою чисельністю та зброєю азійською. ордою большевиків. Командувач загону молодих нацоналістів в Крутах Аверкій Гончаренко, мав в своєму розпорядженні лише 4 сотні бійців, переважно студентів та юнкерів та 16 кулеметів. Звичайно, у кожного з хлопців було велике бажання жити, жити в Українській державі, працювати для неї, проте - вони свідомо йшли на смерть за Батьківщину, розуміючи. що є речі важливіші за життя, речі за які необхідно вмирати. У бою під Крутами - загинуло біля 250 юнаків і студентів та 10 старшин, а в тому числі й командант студентів Омельченко. Після героїчного бою, москалі захопили 27 полонених над якими спочатку знущалися, а потім всіх розстріляли. Учень 7-го класу Пипський перед розстрілом перший почав співати "Ще не вмерла Україна" а всі інші студенти підтримали спів. Червоні окупанти після розстрілу заборонили місцевим жителям ховати тіла померлих. ЛМО "ВО Свобода" разом з усіма українцями схиляє голову перед героями нації. Пам'ять про великі дні визвольних змагань завжди буде з нами. Андрій Хомицький | 
