Крамниці з вивісками іноземними мовами останнім часом просто-таки заполонили вулиці Львова. Міська влада наполегливо або не помічає цієї ситуації, або жодним чином не планує цьому перешкоджати.

Пересічному мешканцю міста подекуди важко зорієнтуватися, що продають у магазинах із незрозумілими назвами, якою валютою там розраховуватися і, насамкінець, чи справді він перебуває у Львові, а не на території "північного брата" чи заокеанського друга.

На вулицях міста просто рябить від іншомовних вивісок. Варто пройтись одною-двома львівськими вуличками, аби уявити себе далеко поза межами України. "Здогадайся сам, що ми тут продаємо",- наче говорять написи BROCARD , LEE COOPER , PROCHNIK , WELFARE , REPORTER . Остаточно заплутують львів'ян англо-українські мовні гібриди (ПАРАД' is , ВУХО. com ).

Чи не єдиною революціонеркою в боротьбі із засиллям іноземних назв крамниць на вулицях Львова є депутат Львівської обласної ради, член Всеукраїнського об'єднання "Свобода" Ірина Фаріон. Зухвале розташування російських крамниць із такими ж російськими назвами у Львові вона називає "посяганням на духовність львів'ян і екологічним забрудненням". Саме пані Фаріон подала запит прокуророві Львівської області щодо законності розташування у Львові магазинів мобільного зв'язку "Евросеть", щоправда, відповідь прокурора виявилася невтішною для авторки запиту. ""Евросеть" є товарним знаком, а знак на товари та послуги є інтелектуальною власністю і сприймається як зображення", - пояснюють у прокуратурі. Крім цього, перший заступник прокурора пан Татарин у відповіді на запит послався на поправку до Закону про рекламу, яку Верховна Рада України прийняла кілька років тому, у якій ідеться про те, що Україна приймає на себе зобов'язання Паризької конвенції, зокрема статті шостої. Відповідно до конвенції, якщо запозичується логотип певної торгової марки і назва входить у поняття логотипу, то не можна втручатися в цю назву і перекладати її державною мовою.

"Прокурор покликається на цю конвенцію і має рацію, крім цього, прокурор покликається на лист Комітету свободи і інформації Верховної Ради України",- зазначила Ірина Фаріон. За її словами, лист роз'яснює, чому чужинецькі назви заполонюють Україну. Виявляється, що якщо слово є компонентом логотипу, його не потрібно сприймати як слово, його треба сприймати лише як диференційний знак, основна функція якого полягає в тому, щоб розрізнювати один логотип від іншого.

"Відповідно, якщо я матиму намір відкрити крамницю і в логотип цієї крамниці буде входити ікс, ігрек і йот, то це має "проковтнути" кожен перехожий і кожен перехожий має прочитувати це якось по-іншому. Чи він має в підсвідомості мати закладене розуміння того, що слово - це не слово? Зі слова вимивають смисли. У законодавчому полі дійшли до таких абсурдів, що перестають слова сприймати словами, зі слів залишають лише оболонку, як і з країни, яка називається Україна, також поступово залишають оболонку. Позаяк цю країну начиняють московським змістом",- пояснила депутатка.

Найголовнішим "чиряком" міста Львова Ірина Фаріон вважає мережу "Евросеть". За її словами, з наступного року кількість цих євромереж має зрости в Україні на тисячу одиниць. Таке розширення депутат облради називає експансією нашого культурологічного простору, який почали активно здавати з другої половини 90-х років. "А зараз можемо констатувати, що ми цей простір практично втратили. І втратили не лише щодо вивісок, а й законодавчо", - зазначає пані Фаріон. Проте на цьому її претензії до мережі "Евросеть" не закінчуються.

Найближчим часом прокурор Львівської області отримає ще один запит депутата обласної ради Ірини Фаріон стосовно мережі магазинів згаданої марки. Цього разу вона вимагатиме визначити законність конфігурації кольорів магазину, які є схрещенням російського та українського стягів.

"Я помітила ще одну патологію. Виявляється, ця задрипана "Евросеть" склала до купи два прапори: триколор (російський "аквафреш") і наш колір. Вийшли сіамські близнюки, вийшла потвора, яка народилася в Совєцькому Союзі. Що це за дивовижний коктейль вийшов, що це за парування, трансвестиція кольорів Росії і України? Це має явний політичний підтекст",- заявила Ірина Фаріон.

Загалом же Всеукраїнське об'єднання "Свобода" має намір зібрати по Львову назви всіх крамниць, офісів і зробити їхній лінгвістичний аналіз. За словами Ірини Фаріон, це стосується не лише російськомовних назв, а й латиномовних вивісок, арабської графіки і грузинської в'язі, у цьому не буде жодної мовної дискримінації. А на основі цього аналізі свободівці планують подати запит міському голові Львова Андрієві Садовому, аби було вжито відповідних заходів. "Я нещодавно повернулася з Польщі, і мені хотілося потиснути руки кожному поляку, оскільки в цій країні я не побачила жодної іншомовної книжки чи назви крамниці. Чи, можливо, в нашого північного сусіда ми десь бачимо українські назви?", - зазначила пані Фаріон.

Ірина Фаріон сподівається, що найближчим часом буде напрацьовано і затверджено Акт про порядок встановлення вивісок, у якому буде визначено відповідні умови того, якими мають бути вивіски. Відтак ситуацію із засиллям чужоземних назв у місті вдасться подолати.

Натомість п редставництво Державного комітету з питань регуляторної політики і підприємництва у Львівській області заявляє, що приймати проект рішення про порядок встановлення вивісок у Львові не можна, бо він суперечить чинному законодавству. На думку Держпідприємництва України, у випадку, коли на фасаді будинку, приміщення, яке займає суб'єкт господарювання, розміщено вивіску з його назвою, а саме: вивіска має інформаційний характер і не містить закликів до придбання товару чи послуги, отримання дозволу на розміщення об'єкта зовнішньої реклами не потрібно.

"Система онімного простору, тобто простору імен, називання крамниць тощо є відображенням загальної кризи ситуації. Якщо держава не віднаходить себе, то вона викидає на поверхню свою відсутність через абсолютно невмотивовані чужі динозавристичні і дебільні назви, яких є так багато на кожному кроці",- коментує Ірина Фаріон.

Загалом же кожна країна, яка є самодостатньою і вільною, усвідомлює, що, крім кордонів, які пролягають по землі, є кордони набагато важливіші - духовні кордони, тобто мова і символіка держави. Кожна мова має своє графічне відображення і смислове значення, а нівелювання цих значень з посиланням на конвенції і поправки до законів є не що інше, як неповага до себе і державних атрибутів.

У нас на очах відбувається відверта цинічна експансія мовного простору нашої держави. Натомість поки що не бачимо жодних дій для захисту цього простору з боку влади всіх рівнів. Залишається тільки сподіватися, що наша "солов'їна" й надалі виявлятиме свою стійкість і терпимість щодо іншомовних зазіхань.

Уляна Копцюх

ЛЬВІВСЬКИЙ ПОРТАЛ