Кілька тижнів тому ЗМІ оприлюднили інформацію прес-служби Львівської міської ради про те, що всі дитячі садки, закриті в середині 90-х років внаслідок недостатньої кількості присутніх там дітей, не продаватимуть і не використовуватимуть в інших меркантильних цілях.

Навпаки, робитимуть усе можливе, аби на прохання мешканців відновити їхню діяльність. Однак подекуди ситуація, що складається навколо окремих із них, дивує...

Дитячий садок № 14, що на вул. Но­вознесенській, 42 (корпус № 2), вже 15 років не працює. Ще у серпні 2005 року Громадська організація "Відродження Знесіння" звернулася до відділу освіти Личаківського ра­йону, зокрема, до його завідувача п. Оксани Козій, аби дещо прояснити ситуацію і для себе, і для зацікавлених мешканців. Однак на той момент дитячий садок був у руках численних орендарів, які всіляко намагалися... ліквідувати цю споруду. Вони розбирали підлогу, вивезли пічне опалення, зокрема, старовинний кахель, зрубували зелені насадження і насипали тут гори сміття. Зрештою, зробивши такий шмат роботи, орендарі відмовилися від цього приміщення і з'явилася слабенька надія, що до справи візьмуться справжні професіонали, які подарують дітям казку. Минуло два роки... До влади прийшли ті, хто декларував, що в єдності - сила, творці казок. Територію, прилеглу до дитсадка, регулярно засмічували, і лише після втручання громадських організацій її залишили в спокої. Проте мешканці подейкували, що "різні приватні особи ведуть конкурентну боротьбу за приватизацію цього об'єкта, а для реалізації поставленого задуму намагаються його довести до цілковитої непридатності як дитячого закладу". Нині частину будинку руйнують невідомі особи, котрі, як зненацька з'явились півроку тому, так і непомітно зникли. 8 червня 2007 року заступник голови громадської організації "Відродження Знесіння" Богдан Горчинський (будучи переконаним, що розпочаті роботи, які провадять із усією відповідальністю, матимуть відповідний результат у майбут­ньому) бере ініціативу в свої руки та пише лист голові Львівської міської ради п. А.Садовому. Спочатку пан Богдан розповів про заяви-обіцянки Андрія Садового в ЗМІ, про історію знищення дитсадка, а наприкінці просив повідомити його та стурбованих мешканців "про організацію, яка веде дані роботи, приблизні терміни закінчення робіт, виділення коштів, кошторис на проектну технічну документацію". Однак, очевидно, лист не потрапив до Андрія Івановича, бо надто вже довго Богдан Горчинський чекає на відповідь. "26 червня 2007 року відбулося засідання нашої громадської організації. Запросили і відповідальних осіб Львівської міської ради, - розповідає пан Богдан. - Висловлювали думки, що капітальним ремонтом цього садочка займалася фірма "Вежа", яку нібито спеціально запросив Відділ капітального будівництва міськвиконкому, виділивши близько 3 тис. грн. На зборах ухвалили подати депутатський запит до Управління капітального будівництва, щоб з'ясувати: хто ж дав дозвіл цій організації проводити ремонтні роботи, встановити відповідальних у заподіяній шкоді та повідомити, на якій стадії розробка проекту щодо реконструкції цього об'єкта. Як відомо, всі роботи проводили без розробленого проекту, ба більше, ніхто не переймався тим, що тут немає системи каналізації, через відсутність якої санепідемстанція у свій час і закрила "дитячий" об'єкт. Деякі чиновники запевняють, що проектуванням займався "Містопроект". Але, на мою думку, це неможливо, адже у них не було архітектурно-планувального завдання, яке визначає кількість необхідних місць, потрібні матеріали для ремонту та, звичайно ж, кошторису. Депутати переконували нас в тому, що все визначить проектна організація. Також свою допомогу запропонував о. Зіновій, парох церкви Пресвятої Богородиці, яка розташована напроти дитячого садка. Він запевнив, що церква може самостійно відремонтувати приміщення, навіть без виділення коштів, достатньо лише надати такий дозвіл".

Те, що "Містопроект" не займався розробкою проекту для цього об'єкта, підтвердив "Ратуші" голова цього інституту Микола Кошло, а от щодо "горе - фірми" майже нічого не відомо. Однак за словами голови Управління капітального будівництва міськвиконкому Богдана Коваля, навіть формальних відносин між їхньою установою та фірмою не було, адже який сенс доручати комусь проводити роботи, коли проект на стадії розробки. Така неузгодженість призвела до часткової руйнації будівлі. "Депутатського запиту ми ще не розглядали, - розповідає пан Коваль.

- Але обов'язково це зробимо, щоб нарешті відновити дитячий садок і припинити будь-яку самодіяльність".

Сьогодні перший поверх знищили, частину даху зняли, територія засмічена, і всі роботи зупинено. Як кажуть місцеві мешканці: "Усі представники владних структур щось обіцяють, але більше нічого не роблять". Звичайно, цікавою була б думка Андрія Садового з цього приводу, але, на жаль, він - дуже зайнята людина. Кореспондент "Ратуші" намагався "вибити" коментар бодай у прес-службі Львівської міської ради, але вони ввічливо відмовилися, мотивуючи такий крок своєю некомпетентністю у цій справі та запропонували звернутися в Управління освіти, щоб інформація була достовірною та не ви­кликала жодних сумнів. Але все-таки виникає одне запитання: чому в газеті "Експрес" (31 травня - 7 червня 2007 року) повідомлення прес-служби ЛМР про дитсадки є і навіть без посилання на фахових працівників, а "Ратуші" вони відмовляються надати таку інформацію?

Яромир Самагальський, депутат Львівської міської ради, член фракції ВО "Свобода":

Дитячий садочок № 14, що на вул. Новознесенській, 42, має два корпуси, один із яких успішно працює, а інший - у жахливому стані. Я особисто домігся, щоб на його ремонт виділили понад 250 тис. гривень. Нещодавно якась фірма проводила реконструкцію дитячого садка, тому ми поцікавилися, хто саме, чому та за які кошти. Чекаємо відповіді Управління капітального будівництва Львівського міськвиконкому. Наскільки я знаю, саме вони керували цими роботами, однак є припущення, що "якесь" підприємство, котре хотіло закріпити за собою цей об'єкт, без відома міськвиконкому провело відновлювальні роботи, що врешті-решт закінчилося плачевно. Але проблема ось у чому: праця розпочалася без проекту, тому така неузгодженість не може дати бажаних результатів. Мені дуже приємно, що громадськість цього мікрорайону на чалі з о. Зіновієм не сидить склавши руки, а намагається розв'язати ситуацію, звертаючись до представників громадських організацій, депутатів Львівської міської ради та інших відповідальних осіб.

Світлана Коваль

РАТУША