Однією з особливостей передвиборної стратегії політичних пертій та блоків на позачергових виборах народних депутатів України 30 вересня 2007 року є широка презентація та затвердження програми дій. Як стверджують соціологи, програмні документи на нинішніх виборах є не лише агітаційним засобом, а й об'єктом детального вивчення виборцями, чи навіть, подальшого голосування залежно від сутності та змісту програми .

Як і очікувалося, більшість учасників виборів забули попередні програмні зобов'язання, не провели їх соціально-економічної оцінки, та, змінивши форму і наростивши зміст програмного популізму, презентують свої програмні документи. Популізму стало ще більше, але є загальна особливість - відбувся перехід від політичного до економічного популізму, відсутність ідейності заповнено економічними обіцянками. Очевидним є бажання сподобатися виборцю, значна частина інтересів якого є суто матеріального чи економічного характеру.

Ми намагаємося провести політекономічну оцінку передвиборних програмних документів окремих політичних партій, зокрема в даному дописі стратегії БЮТ "Український прорив: до справедливої і конкурентоспроможної країни".

Щодо назви програмного документа, то, порівняно з попередніми виборами його змінено, спершу за формою, оскільки був "маніфест справедливості", а стала стратегія "українського прориву". Можна припустити, що маніфест не вдався, якщо від нього так швидко відмовилися.

Щодо політичного бренду "українського прориву", то й він не новий. Для прикладу, ще в 2006 році на 11 позачерговому з'їзді Українського союзу промисловців та підприємців відомі лідери української політики та одночасно бізнесу запропонували" стратегію українського прориву", зокрема, шляхом формування вигідних їм правил гри на "економічному полі". Зауважимо, що лідер даного союзу А. Кінах ще швидше видав наукову публікацію за темою українського прориву. Навряд чи такий збіг обставин може прикрашати назву документа від БЮТ. Особливість, що в програмних документах та лозунгах часто ключовим є слово справедливість, за яку варто боротися БЮТ. Але в назві документа поєднано справедливість і конкурентоспроможність країни, хоча далі пояснюється, що мова йде про справедливість соціально-економічних перетворень і конкурентоспроможність економіки. Звідси можна припустити, що об'єктом українського прориву є не країна в цілому, а саме економіка країни.

Оскільки документ є стратегією, то він має містити стратегічні завдання та індикатори їх виконання, об'єкт, суб'єкт і термін виконання. Дещо детальніше щодо даної вимоги.

Завдання названо лініями прориву, правда не є зрозумілим - чому тих ліній є число 12 та з чим автори документа пов'язують таку кількість проривів. Назви деяких ліній є незрозумілими стилістично, наприклад дев'ятий прорив названо "енергоефективний". Випадає з контексту назва сьомого прориву "транзитний". Що дивно, в даній лінії передбачено лібералізацію транзитного режиму для пасажирів та товарів. Зрозуміло, що транзит - це гроші до бюджету, чи як часто є, до кишені окремих олігархів ( тим паче, що пропонується для даного прориву дещо дивне державно-приватне партнерство).. А що мають від транзиту виборці. - на нинішній день загрозу національній безпеці становлять "транзитні пасажири", які осідають в Україні, а екологічній безпеці - "транзитні товари" що нищать здоров'я українців.

Антиукраїнським вважаємо завдання десятої лінії в частині "прийняття нової програми прозорої і відкритої приватизації державних підприємств з умовами однаковими як для українських, так і іноземних інвесторів". Та не можуть іноземні інвестори приватизувати українську власність на рівних умовах з українцями, і не лише тому, що українські олігархи часто програють за інвестиційними можливостями іноземним інвесторам Є й інші причини впливу такої приватизації на зменшення національної безпеки держави.. Оскільки, стратегія передбачає прорив до конкурентоспроможної країни, то треба пам'ятати, що в Україні немає підприємств з іноземним капіталом, які збільшують конкурентоспроможність держави та достатньо тих, що використовують на низькому технологічному рівні національні ресурси.

Парадоксом восьмої лінії прориву є те, що "вихід з бізнесу має бути максимально спрощеним". А як же з тим бізнесом, що вкрав чи незаконно приватизував, особливо державну власність, і тим самим обікрав що українців, що наступні покоління.

Перша лінія "конституційного прориву" виглядає у вигляді запитань "чи підтримуєте...?". Ця стратегічна новинка, на наш погляд є невдалою, оскільки складається враження, що БЮТ ще не знає, що підтримує народ України.

Популістським виглядає твердження з восьмої лінії щодо ліквідації ПДВ. Очевидною є проблема ефективності та тіньових характеристик даного податку. Але, написавши "ліквідувати ПДВ", автори мали би визначити інший шлях оподаткування вартості продукції, робіт та послуг.

Щодо цільових показників стратегії, то назвемо деякі з них, що є дивними за назвою та не мають суто економічного змісту:

кількість перевезених вантажів (7 лінія, обсяг перевезень в країні можна виміряти лише вартісними показниками);

структура прибутків населення (8 лінія, населення має доходи, прибутки є характерними для юридичних осіб);

обсягу створеної продукції (9 лінія, продукція виробляється);

інвестиції в основний капітал АПК по великим та середнім організаціям (12 лінія, підприємства поділяються на великі та середні, а ще, українською мовою має звучати як " великих та середніх організаціях").

Частину цільових показників складно використати для подальшого моніторингу виконання стратегії, оскільки розрахунок показників є інформаційно незабезпечений.

Щодо цільових виплат при народженні дитини (5 лінія демографічного прориву), то при народженні третьої дитини і далі сума складе 25 тис. грн. , інші ж привладні партії пропонують набагато більшу виплату. Це сталося, певне, тому, що БЮТ проголосив свою стратегію дещо швидше від інших партій, а під час виборів, як відомо, кожна наступна партія, змагаючись за думку виборця, обіцяє більше від них.

На наш погляд, в програмному документі невизначений суб'єкт виконання, здається, що програму будуть виконувати чи не всі партії та блоки, що будуть обрані.

Незрозумілим є термін виконання програми, правда, озвученим є твердження: не оберете - ні одного "прориву" не буде, оберете - знаємо як швидко знайти гроші для прориву всіх "дванадцяти ліній".

Можна припустити, що програмний документ написаний, зокрема, професійними економістами, але одним з суттєвих є те, що вони не завжди вдало переходили від викладення фахового до популярного чи, навіть ,популістичного"

Таким чином, маємо достатньо тверджень аби задуматися над реалістичністю стратегії БЮТ та над причинами переходу від політичного до економічного популізму.

Ярослав Качмарик

Андрій Хомицький