Син славетного поета і громадського діяча, замордованого у радянських концтаборах, Василя Стуса літературознавець Дмитро Стус "як даність" сприймає скупе відзначення 70-річчя свого батька...

Ніяких особливих заходів на загальнодержавному рівні, наскільки мені відомо, не буде. Тобто все нормально. Не до того.., - розповів Дмитро Стус кореспондентові "ВЗ". - На рівні шкіл, бібліотек, музеїв, районних центрів - і на Вінниччині (Василь Стус народився у селі Рахнівці Гайсинського району. - Г. Г.), і на Луганщині - люди організовують вечори пам'яті. А так... Були розмови з людьми Кириленка, але вони нічим не закінчилися, бо була політика... Не хочу давати цьому оцінок. Сприймаю так, як воно є... 6 січня родинним колом - з мамою (Валентина Попелюх. - Г. Г.) й дітьми - підемо на батькову могилу на Байковому цвинтарі. Можливо, буде з нами й один татів товариш - Іван Калиниченко. А 31 січня вечір пам'яті Василя Стуса відбудеться у Москві. Поїду. Цей захід ініціювало Товариство українців Росії і підтримав Український культурний центр у Москві.

Коли Василя Стуса арештували, ви були маленьким. Та все ж, може, пам'ятаєте, як святкували його день народження, який збігався із Святвечором?

У 1970-ті роки Святвечір в Україні мало хто святкував. Для нас це завжди був день батькового дня народження. Щороку збираємося на Святвечір у мами, їмо кутю, згадуємо тата... Яким би зайнятим не був, завжди проводжу цей день із сім'єю. Не їду до друзів у Карпати чи ще кудись, а приходжу до мами.

За часи незалежності в Україні склалася катастрофічна ситуація із виданням класики...

Приватні видавництва достатньо видають Стуса, бо він продається. Та перший досвід співпраці з державою - негативний. Три роки тому планували розпочати видання 12-томника. До 70-річчя Василя Стуса мало вийти дев'ять томів, але... Спочатку не було фінансування через Держкомтелерадіо, потім хтось збанкрутував... І ось завдяки видавництву "Факт" вийшли "сигналки" перших двох томів. Готові до друку чотири. Стусові буде присвячено і новий номер журналу "Київська Русь" (головний редактор - Дмитро Стус. - Г. Г.).

Ви багато років займаєтеся вивченням життя і творчості батька. Можливо, останнім часом натрапили на якісь вражаючі факти?

Постійно щось знаходиться, нові матеріали, які раніше не друкувалися. Хоча основний масив творчої спадщини Стуса надруковано. Варто говорити про культурологічне осмислення усього цього. А шукати якісь сенсації... Спершу треба добути дозвіл на роботу в закритих російських архівах ФСБ і МВД. Шанси, що рукописів Стуса не спалили, малі. Це все потребує коштів. Пробував цим займатися, та зрозумів, що це безнадійно.

Ви постійно критикуєте те, як Василя Стуса трактують у шкільній програмі. Нещодавно навіть зробили порівняння із "маленьким Леніним"... Зверталися до Міністерства освіти з пропозиціями змін?

Будь-які пропозиції - велика робота. А говорити варто тільки з тим, хто тебе слухатиме. Уже не той вік, щоб говорити і робити роботу безкоштовно... У підручниках про Стуса написаний повний маразм. Там немає людини. Є високопарні фрази, які нічого не означають. Ми повинні почати називати речі своїми іменами. Наприклад, дати визначення слову "герой". Про Стуса у підручниках говорять як про героя. Для мене тут є запитання. Ленін теж по-своєму герой... Про поета потрібно говорити в категоріях естетики, культурології. Якщо ж говорити про героїку, то більшими героями, аніж мій батько, є Зеновій Красівський, Іван Світличний і багато інших людей, про яких сьогодні забувають.

Галина Гузьо 

ВИСОКИЙ ЗАМОК