На кордоні - заблокований пункт пропуску, біля польського консульства у Львові - масштабний пікет. Саме такі наслідки вступу сусідньої країни до Шенгенської зони. Нові правила перетину кордону особливо не влаштовують мешканців прикордонних територій.

Одразу після святкування старого Нового року на кордоні з Польщею та біля польського консульства відбулися масштабні акції протесту. Близько 300 мешканців Яворівського, Жовківського та Мостиського районів заблокували прикордонний пункт "Краковець", вимагаючи негайного підписання угоди про малий прикордонний рух.

Найбільше мешканців прикордонних територій обурив процес видачі віз, який, за Шенгенською угодою, передбачає подання пакета певних документів, зокрема банківського рахунка та трудової книжки або її копії. За словами учасників пікету, раніше, коли вони збиралися на закупи до сусідньої країни чи на могилу до родичів або в гості, візи їм видавали автоматично. Тепер, відколи Польща стала членом Шенгенської угоди, без проблем їздити за кордон, як колись, вони не можуть. Пікетувальники також вимагали зменшити терміни виготовлення та видачі закордонних паспортів.

Характерно, що наступного після пікетів дня Верховна Рада таки ратифікувала угоду між Україною та ЄС про спрощення візового режиму, згідно з якою значна частина наших громадян може "пільгово" отримувати шенгенські візи - безкоштовно або дешевше, з меншою бюрократичною морокою.

Тепер ситуацію і справді могло б полегшити підписання відповідної угоди про малий прикордонний рух. Нагадаємо, таку угоду Угорщина підписала з Україною ще в грудні 2007 року. Проте Польща, а також влада на Львівщині, досі зволікали.

За словами першого заступника голови Державної прикордонної служби Павла Шишоліна, через перевибори в Польщі та Україні втрачено час, який мали б використати для підготовки угоди й урегулювання цієї проблеми ще до офіційного вступу сусідів до Шенгену. Він попросив людей не робити з цієї справи політики й не шукати винуватих, адже "все буде залагоджено, бо це суто технічна справа".

Керівник Головної служби зовнішньої політики секретаріату Президента України Ігор Дір пообіцяв пікетувальникам, що вже в лютому угоду про малий прикордонний рух підпишуть. Саме для цього до нас прибуде прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск.

Після акцій протесту польські й українські дипломати активно заговорили про необхідність укласти угоду про малий прикордонний рух. Уже 16 січня посол Польщі в Україні Яцек Ключковскі заявив про готовність його країни провести в січні переговори щодо узгодження проекту двосторонньої угоди про правила місцевого прикордонного руху з метою її підписання в лютому. Дивно тільки, що угода про малий прикордонний рух між Україною та Польщею була в усіх на устах ще до входження останньої в Шенген, а досі навіть проекту такої угоди не було.

Як запевнив у п'ятницю директор департаменту консульської служби МЗС України Борис Базилевський, уже цього тижня делегація українського МЗС виїде до Польщі для переговорів щодо угоди про малий прикордонний рух. Водночас він спільно з головою МЗС України паном Огризком запевнили, що угоду підготують і підпишуть у лютому. Щоправда, навіть якщо вона набуде чинності, жителі 50-кілометрової прикордонної зони моментально цього не відчують. Польща вже попереджає, що їй доведеться підготуватися до обслуговування українських громадян і видачі їм дозволів. Хоча, знову ж таки, за це можна було взятися заздалегідь.

Аспекти прикордонного руху стосуються не лише Польщі, адже подібна угода зі Словаччиною також досі не діє. Хоча президенти обох країн 14 січня пообіцяли її швидку появу. А ось з Угорщиною все виявилося просто й легко. Угода про малий прикордонний рух чинна на Закарпатті ще з 15 грудня 2007 р. Без збирання додаткових довідок про зарплату або майно, без кількагодинних черг, лише коротка співбесіда й заповнена анкета - такою є процедура для отримання п'ятирічного дозволу на перетин кордону з Угорщиною.

Натомість із Польщею все не так просто. Хоча винуваті в цьому не тільки поляки. Як вважає заступник голови комісії з транскордонного співробітництва Львівської облради Ростислав Новоженець, однією з причин є недопрацювання саме місцевої влади. "На Львівщині близько 70-80 тисяч осіб живе з прикордонної торгівлі. Керівництво області знає про це, а тому чиновники мали б провести превентивні заходи. Тим часом керівництво облради згаяло багато часу, не прогнозуючи ситуації", - сказав пан Новоженець у коментарі "Газеті". Характерною, на його думку, є й громадська активність львів'ян. "Люди не терплять зволікання влади, вони готові на рішучі кроки", - зауважує пан Новоженець.

До слова, Львівська обласна рада тільки 18 січня відреагувала на візову проблему. Президія ЛОР звернулася до Президента, прем'єр-міністра, посла та Генконсула Польщі з приводу ситуації з перетином українсько-польського кордону. Облрада вимагає якнайшвидшого підписання угоди "Про малий прикордонний рух", створення додаткових консульських пунктів, спрощення процедури видачі віз, забезпечення роботи через інтернет і припинення практики вимагання польськими прикордонниками додаткових документів від українців. Водночас облрада й ЛОДА обіцяють надати необхідні приміщення для польського консульства для додаткової видачі необхідної кількості віз.

За словами начальника управління міжнародного співробітництва та євроінтеграції Львівської ОДА Оксани Музичук, уже з 1 лютого у Львові запрацює тимчасове приміщення польського консульства, де діятиме двадцять вікон для обслуговування відвідувачів, які хочуть отримати візу.

Володимир Кучер

Ірина Залецька

Іванка Ковб

ЛЬВІВСЬКА ГАЗЕТА

Коментарі

Василь Павлюк голова фракції ВО "Свобода" у Львівській міській раді:

Ситуація на українсько-польському кордоні є принизливою для українців. Щоб отримати візу, українцям необхідно надавати інформацію особистого характеру, тому що ЄС ставиться до нас із недовірою. Ніби мусимо доводити, що також є людьми. З нами поводяться не як із партнерами, а ставлять нові завіси. Нас фактично прирівняли до країн, де діють терористичні угруповання.

Ще 2005 року ВО "Свобода" зверталося до міністрів закордонних справ європейських держав із пропозицією скасувати візи для громадян України при в'їзді до країн Європи. 2006-го ми звернулись до Президента України із заявою про неприпустимість ратифікації дискримінаційної для українців угоди про так званий спрощений режим видачі віз і реадмісію на невигідних для нас умовах. Ще тоді намагались уникнути такої ганебної ситуації, яка виникла зараз. Але нас не почули.

Якщо ЄС поводиться з нами, як із "третім сортом", то діятимемо рішуче - аж до повного перекриття кордону. Неприпустимо, щоб ми падали на коліна, просячи видати нам візи.