Перед гостями невеличкого села Бучина, яких цьогоріч на фестивалі було понад п'ять тисяч, виступали  народні та заслужені артисти України, заслужені діячі мистецтв, артисти Львівської опери, лауреати різноманітних конкурсів.

Так, досить тепло приймали глядачі народного артиста України Степана Степана, який нещодавно відзначив свій 70-річний ювілей. Усіх зачарувало його оксамитово-баритонове виконання пісень української класики. А народна артистка України Лілія Сандулеса, яку більшість присутніх бачили наживо чи не вперше, була захоплена мальовничою природою Бучини. "На біс" також сприймали глядачі заслуженого артиста України Мар'яна  Шуневича та танцювальний колектив з Донецька "Юність Донбасу". Молоді хлопці і дівчата із цього колективу повезли додому незабутні враження про природу та гостинність Бродівського краю. Бурхливі оплески супроводжували виступи заслужених артистів України Остапа Стахіва та Павла Мрежука, який знайомий брідщанам ще з минулого фестивалю. Схвилювали також пісні про долю України в авторському виконанні Теодора Кукурузи. А майстерне виконання струнного оркестру "Віртуози Львова" під керівництвом заслуженого діяча мистецтв України Сергія Бурка уже після першого твору зірвало з глядацької аудиторії цілий букет вигуків "браво!".

Не підвели й артисти Львівської опери, які виступали дещо у незвичних для них умовах - під відкритим небом. Так, досить правдоподібно зіграв і  Карася, і Мефістофеля, і чергового тюрми Юрій Трицецький, перевтілитися якому допомагав пастижер Львівської опери Ігор Кузик. Вперше на "Бучинських фестинах" під супровід струнного оркестру "Віртуози Львова" співала молода солістка опери Юлія Лисенко.

Несподіваним подарунком для глядачів у так званому стилі ретро став виступ ініціатора фестивалю, соліста Львівської опери Романа Ковальчука, який виконував пісні зі супроводом інструментального ансамблю під керівництвом Романа Вовка. Так, зокрема, у виконанні Романа Ковальчука прозвучала ним же написана пісня "Фестивальна", що стала вже своєрідною візитівкою "Бучинських фестин".

Я прагну до того, щоби на наступний фестиваль усі артисти співали під живий супровід, - наголосив Роман Ковальчук. -  Адже останніх 15 років рідко можна побачити, щоби артист співав разом із оркестром, маю на увазі поп виконавців. А коли глядач чує "живу" музику та "живий" спів, він отримує незабутні емоції та враження".

Народна артистка України Людмила Нікончук, яка до того ж була ведучою "Бучинських фестин", майстерно виконала роль Одарки з опери "Запорожець за Дунаєм". Вміло зіграли сценки із опери "Летюча миша" солісти Львівської опери Віталій Загорбенський, Світлана Разіна, Роланд Марчук.

Неповторним сопрано запам'яталась усім артистка зі Львова Оксана Нагай. У майстерному виконанні соліста опери Степана Тарасовича прозвучала пісня "Ой ти, дівчино, з горіха зерня". Оригінальними гуцульськими мелодіями зачарував ансамбль під керівництвом скрипаля Івана Арсенича. Не залишили байдужими глядачів і соліст Галицького камерного хору Віктор Мельничук та баяніст Петро Рачинський. У багатьох на очах були сльози і під час виконання гімну України духовим оркестром зі Львова.

Естафету у досвідчених артистів перейняли юні таланти: донька Романа Ковальчука - Софія, його племінниця Ольга Ковальчук, а також юні солістки з Бродів - Марта Пишна та Марійка Гром'як.

Насамкінець фестиваль досяг свого епогею. І коли Роман Ковальчук разом із Оксаною Нагай виконували "Гімн "Свободи", на хвилі піднесення до них почали приєднуватись інші артисти і вже завершували гімн разом з артистами Львівської національної опери Юрієм Трицецьким, Андрієм Бенюком та Степаном Тарасовичем. А на наступний рік приєднатись до виконання "Гімну "Свободи" пообіцяли також Павло Мрежук та Лілія Сандулеса.

Своєрідною родзинкою свята став бій УПА з НКВД, реконструкцію якого здійснило Товариство пошуку жертв війни "Пам'ять". За словами постановника бою  Любомира Горбача, військові однострої, у які були одягнені обидві сторони, є точною копією одягу часів визвольної боротьби українців 40-х -50-х років. Зброя, з якої стріляли і повстанці, і енкаведисти, а також транспорт, використаний під час реконструкції, є оригіналами, які залишилися з 2-ї світової війни. Акторами ж у реконструкції бою УПА були звичайні хлопці і дівчата, які хочуть донести ідею визвольної боротьби УПА до широкого загалу.

Крім бою, на фестивалі можна було оглянути виставку повстанських світлин та виставку українського військового однострою, представлену Мирославом Любівим. А ще - почастуватися смачним традиційним короваєм, та варениками, виліпленими умілими руками українських господинь.

Чи не головною ідеєю фестивалю є - донести високе мистецтво до маленького села, - говорить організатор "Бучинських фестин", голова ЛОО ВО "Свобода", депутат Львівської обласної ради  Ірина Сех, - адже ті люди, які живуть у цьому селі, а також у навколишніх селах хтозна чи коли-небудь у своєму житті бачили наживо артистів опери, Лілію Сандулесу чи Мар'яна Шуневича".

Це вже другий фестиваль, що присвячується подіям національно-визвольної боротьби, - говорить голова оргкомітету, заступник голови ВО "Свобода" Олег Панькевич, - минулого року  "Бучинські фестини" присвячувались 65-й річниці УПА, цьогоріч - це 90-та річниця ЗУНРу, наступного року плануємо присвятити його до 100-річчя від дня народження Степана Бандери".

Гарне сприйняття української пісні, танцю, а також безпосередній контакт співаків, які виступали на сцені поряд зі слухачами, створили надзвичайно теплу та сприятливу атмосферу, що  панувала на фестивалі  від його початку і до кінця. Пофестивалити не завадив навіть дощ, який розпочався уже під кінець свята. Глядачі, накриті різнокольоровими парасольками, створювали цікавий антураж для танцювальних та пісенних номерів.

На думку організаторів, ідею "Бучинських фестин", як фестивалю для сімейного відпочинку та для  культурного відпочинку дітей та молоді, цілком вдалося втілити у життя. А тому впевнено можна зарахувати "Бучинські фестини" до фестивалів високомистецького рівня, яких, на жаль, на Львівщині є дуже мало. І справді, де ще можна побачити на сцені суцвіття із акторів опери, народних та заслужених артистів, лауреатів різноманітних премій. На якому ще фестивалі немає тотального засилля п'яних та вколотих здеградованих молодих і не дуже українців.

Можна впевнено сказати - це "Бучинські фестини", які вкотре довели, що високе мистецтво позитивно впливає на людей, облагороджує їх, навіть якщо воно є на малій сцені.

 Наталія Панькевич