4-6 липня 2008 року в Сербських містах Новий Сад і Кула проходив четвертий фестиваль української культури "Калина", на якому побувала група депутатів зі Львівщини, серед них - депутат від ВО "Свобода" Ярослав Кравченко.  Ми попросили пана Ярослава розповісти про життя української національної меншини в Сербії.

- У Новому Саді, - розповідає Ярослав Кравченко, -  нас зустрів голова Національної ради української національної меншини Мирослав Калинюк. Пан Мирослав народився у колишній Югославії. За радянських часів не мав можливості ні вчити українську мову, ні спілкуватися з українцями. Тож тепер дуже тішиться такій нагоді, радо зав'язує контакти з українцями. Ще один цікавий українець Сербії - пан Мирослав Гочак опікувався нашою делегацією.

За кілька днів у Сербії ми побачили, як там живуть українці, познайомилися з їхніми хоровими і танцювальними  колективами. Це було дуже цікаво, адже про українську діаспору в Сербії, яка налічує до п'яти тисяч осіб, ми знаємо дуже мало.

Велика проблема, з якою зіткнулися українці в Сербії, - це проблема русинів, аналогічна до Закарпатської. У Сербії є група людей, яка вважає себе русинами і є фактично окремою організацією. Якщо українці мають свою державу і виступають від її імені, то русини - поза будь-якою державою, хоча й мають підтримку Сербського уряду. У Сербії кожна національна меншина, створюючи свою програму розвитку, подає її на розгляд сербського парламенту і отримує певне фінансування. Ми були на розмові з Президентом міста Кули, дуже гостинним до нас, і він розповів нам про  контакти з українською меншиною і про те, що він усіляко підтримуватиме  українців у Сербії.

Вечори були щирими, безпосередніми. Вже першого дня в Кулі відбулася виставка образотворчого мистецтва, де були представлені рушники,сорочки, предмети давнини, зібрані поміж жителями Сербії, Боснії та Герцеговини. І те, що збереглося від дідів, і те, що створено руками молодих.

- Яка  історія українців у Сербії? Як вони сюди потрапили?

- Українська діаспора в Сербії  вважає себе однією з найдавніших, навіть порівняно з канадською. Перші українці, вихідці з Тернопільщини, опинилися в Сербії ще у 80 роках позаминулого століття. Упродовж останніх 15 років Сербія переживає хвилю нової міграції з України. Сюди приїздять українські жінки, які виходять заміж за сербів. Ці українки стають живильною силою, яка зміцнює українську діаспору в Сербії і дає їй можливість нового розквіту. Зауважу, що українці, народжені уже в Сербії, добре знають українську мову, звичаї. А завдяки новій хвилі міграції зав'язують ширші контакти з Україною. Знають і про Всеукраїнське об'єднання "Свобода". Ще молодий Мирослав Гочек орієнтується у наших поглядах і переконаннях, і навіть підтримує їх. У Сербії нині багато  радикальної молоді. ...Ми розмовляли зі львів'янкою, яка бере активну участь у роботі українського товариства. Її чоловік - серб. А дружина Мирослава Калинюка - сербка. Цікаво, що до них  тепер приїхала молода жінка з Сіверськодонецька і вони  вчать її ... української мови. Коли ми говорили з мамою Мирослава Гочека, то вона казала: "От я в неї (жіночки з Сіверськодонецька - ред.) питаюся, як то так, що Ти росла в Україні, української мови не знаєш. На що вона мені відповіла: "А в нас не говорили".  -  "То в нас будеш говорити українською". І найцікавіше, що сіверськодонеччанка  виконувала на концерті дуже гарну українську пісню, і дуже старанно. Українці у Сербії видають свої газети, багато літератури...

Прес-служба ЛОО ВО "Свобода"