У Львові вулицю Тургенєва перейменували на вул. Героїв УПА |
Сьогодні, 17 квітня, 69 депутатів Львівської міської ради під час засідання сесії проголосували за перейменування вул. Івана Тургенєва у Львові на вул. Героїв УПА. Проти не було жодного голосу, 16 депутатів - не голосували.
Начальник управління культури Львівської міської ради Андрій Сидор у коментарі журналістам заявив, що перейменування вулиці було консолідованою позицією всіх фракцій. |
|
| 17 квітня 2008 року | Далі... |
 |
РАТУША. Таємниця Клари Цеткін: Про маніфестації текстильниць, страйк повій і... акт дефлорації |
Загальновідомо, що своєю появою Міжнародний жіночий день завдячує Кларі Цеткін. Адже саме з ініціативи секретаря Міжнародного жіночого секретаріату, "товаришки" Цеткін на Міжнародній конференції жінок-соціалісток у Копенгагені в 1910 р. прийняли рішення про святкування Міжнародного жіночого дня. Однак чому Клара Цеткін обрала саме день восьмого березня символом жіночої боротьби за свої права - питання доволі суперечливе, оповите міфами й теоріями...
Радянська офіційна версія стверджує: 8 березня обрали на честь страйку, організованого робітницями текстильних фабрик Нью-Йорка 8 березня 1857 року. |
|
| 11 березня 2008 року | Далі... |
 |
ЛЬВІВСЬКА ГАЗЕТА. Коштовний пам'ятник Героєві |
Львівська обласна рада, мабуть, саме цього року (який, як відомо, оголошено роком Степана Бандери) вирішила поставити крапку в епопеї зі спорудженням пам'ятника Степанові Бандері й монумента Героям України на площі Кропивницького.
Принаймні на це вказує вівторкове рішення сесії облради, на якій проголосували за виділення двох мільйонів гривень на добудову монумента з бюджету розвитку й обласного бюджету Львівщини. Також у вівторок у центральному районі Львова розпочали низку заходів, якими офіційно відкрили рік Степана Бандери на Львівщині. Як повідомляє міська рада, цього року "Пласт" організовуватиме відкриті уроки історії, конференції, виховні заходи, теренові ігри. |
|
| 21 лютого 2008 року | Далі... |
 |
ЛЬВІВСЬКА ГАЗЕТА. СБУ спростувала наклепи проти ОУН |
СБУ розсекретила документи, які вказують на непричетність ОУН до акції проти євреїв у Львові в липні 1941 року. Учора в Києві на чергових громадських історичних слуханнях представник Галузевого державного архіву СБУ (ГДА СБУ), кандидат історичних наук Олександр Іщук продемонстрував нещодавно розсекречені унікальні документи, які є об'єктивним підґрунтям для руйнування міфів щодо причетності ОУН до насильницьких акцій проти цивільного населення Львова в липні 1941 року.
Зокрема, О. Іщук зауважив: у СБУ зберігся архівний документ під назвою "До книги фактів". Він охоплює події від 22 червня до вересня 1941 року. |
|
| 8 лютого 2008 року | Далі... |
 |
ЛЬВІВСЬКА ГАЗЕТА. Ікони у вогні |
Міліція знайшла "паліїв" яворівської церкви. Ними виявилися четверо молодиків, які мешкали у Львівській області. Зловмисники забрались у храм із метою банальної наживи. А щоб замести сліди, підпалили церкву, побудовану ще 1670 року.
Нагадаємо, вранці 3 січня згоріла дерев'яна греко-католицька церква Успення Пресвятої Богородиці в Яворові, датована XVII століттям. Правоохоронці доволі швидко знайшли зловмисників, які це зробили, оскільки один із них прийшов до силовиків із добровільним зізнанням. На совісті цієї злочинної групи - близько десятка обкрадених церков і низка інших злочинів. |
|
| 31 січня 2008 року | Далі... |
 |
ЛЬВІВСЬКА ГАЗЕТА. Навколішки через кордон |
На кордоні - заблокований пункт пропуску, біля польського консульства у Львові - масштабний пікет. Саме такі наслідки вступу сусідньої країни до Шенгенської зони. Нові правила перетину кордону особливо не влаштовують мешканців прикордонних територій.
Одразу після святкування старого Нового року на кордоні з Польщею та біля польського консульства відбулися масштабні акції протесту. Близько 300 мешканців Яворівського, Жовківського та Мостиського районів заблокували прикордонний пункт "Краковець", вимагаючи негайного підписання угоди про малий прикордонний рух. |
|
| 21 січня 2008 року | Далі... |
 |
ВИСОКИЙ ЗАМОК. Дмитро Стус: У підручниках про Стуса - повний маразм. Там немає людини... |
Син славетного поета і громадського діяча, замордованого у радянських концтаборах, Василя Стуса літературознавець Дмитро Стус "як даність" сприймає скупе відзначення 70-річчя свого батька...
Ніяких особливих заходів на загальнодержавному рівні, наскільки мені відомо, не буде. Тобто все нормально. Не до того.., - розповів Дмитро Стус кореспондентові "ВЗ". - На рівні шкіл, бібліотек, музеїв, районних центрів - і на Вінниччині (Василь Стус народився у селі Рахнівці Гайсинського району. - Г. Г.), і на Луганщині - люди організовують вечори пам'яті. А так... Були розмови з людьми Кириленка, але вони нічим не закінчилися, бо була політика... Не хочу давати цьому оцінок. |
|
| 9 січня 2008 року | Далі... |
 |
ВИСОКИЙ ЗАМОК. Розстріляний вертеп |
Різдво далекого 1948-го старожили цього села згадують як небачене жахіття. Таким пам'ятатимуть його і всі наступні мальчицькі покоління - бо трагедію, що сталася у ті святі для християн дні, забути неможливо...
У ніч з 6 на 7 січня того року, після Святої вечері, тринадцять мальчицьких хлопців - хто ще зовсім безвусий, хто недавно з фронту повернувся, - переодягнувшись у героїв вертепного дійства, пішли по селу колядувати. З хати у хату їх зустрічали як бажаних гостей - хоч яка-небудь радість посеред сумних повоєнних буднів. Але десь на четвертому чи п'ятому обійсті їх попередили: до Степана Андруса не заходьте, бо там пиячить гарнізон НКВС. |
|
| 9 січня 2008 року | Далі... |
 |
ЛЬВІВСЬКА ГАЗЕТА. Українські могили над Сяном |
Листопад - місяць пам'яті... Могили, про які повинні пам'ятати українці, розкинуті по всіх усюдах, де в першій половині ХХ ст. гриміла українська зброя та проливалася кров за волю. Краще, щоб була це кров ворогів, але від кулі не сховаєшся - якщо маєш відвагу вийти в поле...
Цю відвагу мали українці з Надсяння, які в листопаді 1918 року послухали наказу: Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону. Багато могил, які тоді виросли, знищив час, який перетворив чимало українських цвинтарів на чагарники. До знищення пам'ятників, як хоч би в Пикуличах, була причетна вже людська рука. |
|
| 7 листопада 2007 року | Далі... |
 |
ВИСОКИЙ ЗАМОК. Ведмідь у загоні УПА |
Про цей цікавий факт ми довідалися з книги Віталія Манзуренка і Василя Гуменюка "Рейд УПА в Румунію 1949 року".
Серед низки повстанських світлин з Гуцульщини є декілька сюжетів (наразі відомо дев'ять), які зафіксували вояків УПА з ведмедем. Є версія, що на початку літа 1945 року загін НКВС рейдував у верхів'ях Чорного Черемоша, вишукуючи бункери і криївки. В одній з лісових гущавин вони зустріли ведмедицю з малям, якому було від сили кілька днів. Ведмедицю вбили, щоб поласувати ведмежатиною, а ведмежатко втекло від напасників. Через кілька днів голодне і знесилене ведмежа знайшла у лісі повстанська боївка "Хмари" - Дмитра Білінчука. |
|
| 12 жовтня 2007 року | Далі... |
 |
ВИСОКИЙ ЗАМОК. Пам'ятник Степанові Бандері "оживає" |
У вівторок, 9 жовтня, Львів вперше побачив результати майже десятирічних клопотів щодо спорудження пам'ятника Степанові Бандері - на площі Кропивницького нарешті змонтували скульптуру.
Нагадаємо, за десять років було проведено сім конкурсів на побудову пам'ятника. "За цей час ми натрапляли і на громадський спротив - мовляв, пам'ятник не такий, як хотілося б, - розповів кореспондентові "ВЗ" член комітету побудови пам'ятника Степанові Бандері Ігор Калинець. - Нам закидали, що високі монументальні скульптури є пережитками радянської епохи. Але варто пам'ятати, що місце побудови вимагає саме такої скульптури, адже поруч є високі споруди, зокрема костел". |
|
| 10 жовтня 2007 року | Далі... |
 |
ЗІК. Якби люди не зважали на соцопитування, то Литвин, Зелені і "Свобода" ввійшли б у парламент-2007 |
Окрім трьох мегаблоків - БЮТ, НУНС та Партії регіонів - сьогодні увійти у парламент мали б всі шанси блок Литвина, Партія зелених України, ВО "Свобода" і, можливо, ще й Блок Людмили Супрун. Про це заявив сьогодні, 4 вересня, директор Центру з інформаційних проблем територій НАНУ Петро ЖУК у Львові під час круглого столу щодо значення соціологічних опитувань у виборчій кампанії.
Відтак, за його словами, мегапартії зараз роблять все для того, щоб переконати виборців, зокрема, за допомогою соцдосліджень, що менші партії та блоки є непрохідними. |
|
| 5 вересня 2007 року | Далі... |
 |
ЛЬВІВСЬКА ГАЗЕТА. Під вагою історії |
Вага історії чи помилка сучасників? Експерти досі ламають голови над причиною появи тріщин, що несподівано перекреслили стели меморіалу Голокосту в центрі Берліна.
Близько 400 із загальної кількості 2711 бетонних стел, що їх встановили два роки тому в пам'ять про жертв Голокосту, вже потріскали. За словами директора Фонду меморіалу, перші ознаки того, що один із найбільш вражаючих пам'ятників сучасності виготовлено з неякісних матеріалів, з'явилися вже в рік його відкриття, 2005-го. Тоді тріщини вразили два десятки стел. Тепер, коли кількість уражених об'єктів налічує сотні, дві стели довелося демонтувати, щоб дослідити причину руйнування. |
|
| 20 серпня 2007 року | Далі... |
 |
ЛЬВІВСЬКА ГАЗЕТА. "Сокільський рух" та Іван Боберський |
Спортивні організації були важливою складовою громадянського суспільства в Галичині.
1811 р. Фрідріх Людвіґ Ян відкрив у Берліні перший у Європі спортивний майданчик. Німці шанують його як фундатора масового спортивного руху, який водночас сприяв поширенню німецького націоналізму й об'єднанню Німеччини. За німецьким прикладом 1862-го чехи створили свій "Сокіл". У Львові польський "Сокіл" засновано 1867-го, український - 1894 р. Іван Боберський народився 14 серпня 1873-го в с. Доброгостів, тепер Дрогобицького району, в сім'ї священика. Після закінчення Самбірської гімназії та Львівського університету продовжив навчання в університетах Відня та Граца. |
|
| 20 серпня 2007 року | Далі... |
 |
ЛЬВІВСЬКА ГАЗЕТА. Пласти історії |
Під час археологічних розкопок біля Олеська вперше на території України знайдено криниці ІІІ ст. нашої ери.
"Газета" вже повідомляла про сенсаційні знахідки біля села Йосипівка, що за декілька кілометрів від Олеська. Подальші розкопки принесли ще унікальніші відкриття. Чи не найцікавішими знайденими артефактами стали три криниці ІІІ ст. нашої ери зі збереженими дерев'яними конструкціями внизу. За словами Олега Осаульчука, директора Рятівної археологічної служби, на території України такої знахідки ще не було. Саме факт збереження дерев'яних конструкцій в ідеальному стані робить її унікальною. |
|
| 9 серпня 2007 року | Далі... |
 |
УКРАЇНСЬКА ГАЗЕТА+. Конотопська битва триває понині. |
Воістину над Україною нині глупа ніч. замість того, щоб у ці липневі дні народові нашому від душі радіти, він просто собі живе, чи навіть убого животіє...
Мова про Конотопську битву, яка була героїчно виграна українськими козаками 9-10 липня 1656 року. Західноєвропейські історики знають ціну тій великій перемозі, порівнюючи наш Конотоп з Грюнвальдом, Рацлавіце, Ватерлоо... Й російські хроніки детально відображають ту поразку колишньої Московії. Зокрема, російський історик Сергій Соловйов описує, що, отримавши звістку про поразку двохсоттисячного війська князя Трубецького, цар Олексій Михайлович вийшов до народу в жалобній одежі. На Москву напав жах. |
|
| 28 липня 2007 року | Далі... |
 |
Партія "Свобода" зацікавилася рухом "Кубань з Україною"! |
Пан Олег включився у розшуки унікальної булави Івана Сірка, відомої як булава Хмельницького і Кубані. Вже є обнадійливий результат. Булаву знайшли в США, куди її таємно перевезли з Канади! Нині тривають напружені переговори. Сподіваємося, повернемо цей символ козаків до Дніпропетровського історичного музею.
Партія "Свобода" зацікавилася діяльністю Комітету "Кубань з Україною!". Можливо, найближчим часом, про цей відчайдушний журналістський проект заговорять на іншому рівні. Як і про Комітет "Стародубщина з Україною!". Та і про підтримку самопроголошеної республіки "Задунайська Січ", загубленої десь у Дельті Дунаю, в контексті судового розгляду про острів Зміїний... |
|
| 26 липня 2007 року | Далі... |
 |
ЛЬВІВСЬКА ГАЗЕТА. За національний прапор - до буцегарні |
В архіві УСБУ в Львівській області ознайомлююся з кримінальною справою В. Дужинського. З протоколу затримання, складеного о 00.10 30 червня 1957 р.: "Ми, заступник начальника відділення УКДБ лейтенант Гальський, оперуповноважений старший лейтенант Полярус, у присутності понятих (зазначено прізвища й адреси, - "Газета") о 23 год. 40 хв. затримали в м. Львові на вул. 17 вересня біля будинку культури працівників міліції громадянина Дужинського Веніаміна Михайловича, 1922 року народження. В момент затримання Дужинський викинув портфель коричневого кольору з двома замками, який знаходився у нього в руках".
|
|
| 13 липня 2007 року | Далі... |
 |
РАТУША. Чергова "жертва" будівельного свавілля |
Кілька тижнів тому ЗМІ оприлюднили інформацію прес-служби Львівської міської ради про те, що всі дитячі садки, закриті в середині 90-х років внаслідок недостатньої кількості присутніх там дітей, не продаватимуть і не використовуватимуть в інших меркантильних цілях.
Навпаки, робитимуть усе можливе, аби на прохання мешканців відновити їхню діяльність. Однак подекуди ситуація, що складається навколо окремих із них, дивує... Дитячий садок № 14, що на вул. Новознесенській, 42 (корпус № 2), вже 15 років не працює. |
|
| 11 липня 2007 року | Далі... |
 |
ЛЬВІВСЬКА ГАЗЕТА. Повернення Івана Тиктора |
Ми боролись і - впали. Тисячами жертв цілого народу ми здобули державність і - не втримали її. Такий для нас вислід першої світової війни і наших визвольних змагань 1917-21 рр.
Ми знову опинились під ярмом, але вже не як смиренні раби, але як скривавлений і закутий велетень, що свідомий свого права й сили, скорше чи пізніше розірве кайдани і вражою злою кров'ю окропить волю. Почались під'яремні будні і з ними повседневне, повільне й уперте видужування від ран і розбивання ярма. Ми гризли наші кайдани зубами, бо всі наші засоби й знаряддя відобрали окупанти. Західні Українські Землі - тут боротьба за визволення не припинялася ні на хвилину. |
|
| 6 липня 2007 року | Далі... |
 |
ЛЬВІВСЬКА ГАЗЕТА. "Гей-гу, гей-га - таке то в нас життя..." Тарас Крушельницький |
Тарас народився 1908 р. у Коломиї в родині знаного літератора. Як згадував Володимир Янів, "інтелігентний, з товариською культурою, мистецьки обдарований, він був неоціненним конферансьє на вечорах чи виконувачем власних куплетів із пластового життя, співаних і до сьогодні". Встиг видати дві брошури. Одна з них - сатира на сучасних йому політиків "Будуємо галицький Пантеон!". Згідно із сайтом www.pisni.org.ua, "Гей-гу, гей-га - таке то в нас життя" - пісня третього куреня старших пластунів "Лісові Чорти", створена під час їхньої мандрівки човнами Поліссям 1930 року.
|
|
| 6 липня 2007 року | Далі... |
 |
ЛЬВІВСЬКА ГАЗЕТА. Справжні рукописи Гітлера |
Це не надто талановитий текст із літературного погляду. Своїх прихильників фюрер здобував частіше завдяки емоційним промовам, аніж талантам белетриста.
Попри це, створення Гітлером "Майн Кампфу" оточене легендами, як виникнення мало якої книги. Нещодавно австрійські науковці з міста Зальцбург представили нові подробиці, які стосуються її рукописів. Вони претендують на сенсаційність. Восени 2006 року під час аукціону в Мюнхені продали зшиток завтовшки в сотню сторінок. Придбав його американський колекціонер і відразу ж замовив експертну оцінку, яка мала б визначити, чи рукопис не підробний. |
|
| 5 липня 2007 року | Далі... |
 |
ЛЬВІВСЬКА ГАЗЕТА. Головний командир УПА як музикант виступав у Львівській опері |
Цими вихідними країна відзначала сторіччя від дня народження однієї з ключових постатей боротьби за незалежність України ХХ століття - Романа Шухевича. І хоча в підручниках з історії він уже фігурує, до того ж не в іпостасі ворога чи бандита, інформації про цю людину пересічні громадяни мають не так і багато.
Попри те, у Львові існує музей із багатою експозицією та ґрунтовним викладом, де можна достеменно дізнатися про життєвий шлях Тараса Чупринки. Його створили в невеличкому двоповерховому, однак доволі знаковому будинку в Білогорщі - саме тут загинув головний командир Української Повстанської Армії. До ювілею його відремонтували, а навпроти відкрили пам'ятник. |
|
| 2 липня 2007 року | Далі... |
 |
ЛЬВІВСЬКА ГАЗЕТА. Надсянськими слідами композитора українського гімну |
Українцям, які перетнуть кордон із Польщею в Краковці, рекомендую через декілька кілометрів на дороговказі з написом "Mlyny" (Млини) повернути праворуч. Звичайна сільська дорога заведе їх до каплиці-пантеону, спорудженого над збереженою донині могилою священика-композитора Михайла Вербицького.
У розташованій неподалік церкві він багато років був парохом - саме тоді й виникла музика до вірша наддніпрянця Павла Чубинського, яка нині бринить по всьому українському світу. |
|
| 22 червня 2007 року | Далі... |
 |
ЛЬВІВСЬКА ГАЗЕТА. Символ тоталітаризму |
Ухвала Львівської міської ради про створення комісії для виявлення символів тоталітаризму та вирішення їхньої подальшої долі, що її ініціювало громадське об'єднання "Свобода", спричинила широкий резонанс не тільки в Україні, а й на пострадянському просторі.
Політики відразу простежили паралелі з подіями в столиці Естонії Таллінні, розробкою відповідного законопроекту в Польщі. Для голови депутатської комісії Львівської міськради з питань архітектури, містобудування та збереження історичного середовища Віктора Москалюка ухвала була дещо несподіваною, хоча він визнає, що проблеми спадщини, її стану, реабілітації та музеєфікації пам'яток завжди повинні бути "на часі". |
|
| 4 червня 2007 року | Далі... |
 |
НАРОДНИЙ ОГЛЯДАЧ. Це не божевілля. Це Спарта! |
Кінофільм "300": суперпослання, замасковане під комікс
Є дивовижні кінофільми з подвійним дном. Це коли під яскравою і невибагливою обгорткою пригодницького сюжету приховано глибокий сенс. Прикладом можуть бути "13 поверх" і "Матриця". На перший погляд - детективи і бойовики, а насправді розкривають таємниці втілення духовної сутності в нашому земному світі. Нерідко вони вказують на гострі проблеми, говорити про які "неполіткоректно", тобто заборонено ідеологічною цензурою. Та ж "Матриця" показала, як західна ліберальна демократія перетворюється на роботизовану деспотію. Вона тримається на маніпуляціях свідомістю, тому люди навіть не здогадуються, що є рабами. |
|
| 29 травня 2007 року | Далі... |
 |
ЛЬВІВСЬКА ГАЗЕТА. І готи, і Трипілля... |
Біля села Йосипівка неподалік Олеського архелоги відшукали поселення, що передувало... трипільській культурі.
Крім того, за наразі не підтвердженою версією, тут знайдено поселення готів - східногерманських племен. Досі вважали, що готів тут не було. Щодо першої знахідки, то вона належить до так званого періоду лінійно-стрічкової кераміки через особливості орнаментування посуду. Він датується V-IV тис. до н. е. Перше й досі єдине поселення цього періоду відкрили в середині минулого століття на річці Дністер. Якщо попередні висновки археологів підтвердяться, це буде друге віднайдене та досліджене поселення цього періоду на території України. |
|
| 24 травня 2007 року | Далі... |
 |
ЛЬВІВСЬКА ГАЗЕТА. Львів фашистський? |
Галичиною блукає примара фашизму. Її побачили львівські комуністи, соціалісти та регіонали й учора розповіли про це журналістам.
Для висвітлення теми із Криму до Львова навіть приїхав відомий голова ГО "Руський Рух України", керівник партії "Руський блок", депутат Верховної Ради автономної республіки Олександр Свістунов. "Фашизм", як виявилося, у трактуванні російської общини Львова та представників непопулярних у місті партій - це "антисовєтщина", вандалізм і, звісно, бандерівщина. Заговорити про фашизм у Львові їх змусили рішення міської ради про створення комісії зі складання списку імперських символів, а також акт вандалізму на пагорбі Слави, де невідомі збили бронзову гірлянду. |
|
| 18 травня 2007 року | Далі... |
 |
ЛЬВІВСЬКА ГАЗЕТА. Друга світова: подвиг німців |
У ІІ світовій війні Німеччина була агресором. Однак навіть країни-агресори заселені впереваж людьми неагресивними: жінками, дітьми, старими, інвалідами, ба навіть переконаними пацифістами й антифашистами.
Восени 1944-го в смертельній небезпеці опинилися саме ці категорії громадян "тисячолітнього райху" - на його терени вступили совєтські війська. Із низки причин від них можна було сподіватися найгіршого, і перші ж їхні кроки німецькою землею засвідчили: настав апокаліпсис. Чекати на порятунок німцям не було звідки - за Берліном, на відміну від Москви, не лежали неосяжні простори з невичерпними природними та людськими ресурсами. |
|
| 11 травня 2007 року | Далі... |
 |
ЛЬВІВСЬКА ГАЗЕТА. Минуле міцно тримає живих... |
До написання цієї статті мене спонукали дві обставини. Перша - нещодавні події в Таллінні через перенесення монумента Воїну-визволителю. Друга - відкриття 1 травня у Львові чудової фотовиставки "Українська Повстанська Армія: історія нескорених".
Річ ось у чім. 1984 року мені довелося редагувати книжку Дмітрія Мєдвєдєва "Сильні духом", яку перевидавало республіканське видавництво "Каменяр". |
|
| 11 травня 2007 року | Далі... |
 |
ЛЬВІВСЬКА ГАЗЕТА. Історичний скандал |
Унікальним архівом ОУН активно торгують за кордоном. Про це під час понеділкового засідання міжвідомчої комісії Львівської обласної державної адміністрації щодо вшанування пам'яті жертв війни та політичних репресій поінформував керівник новоствореної громадської організації "Сумління" Мар'ян Вахула.
"Ми отримали сумне повідомлення, - розповів він. - Два місяці тому до Польщі вивезли унікальний надрайоновий архів ОУН, що містить матеріали, датовані 1926-1956 роками". Як розповів пан Вахула, архів знайшли у Брюховичах, на території однієї з дач. Згодом знахідку вивезли до Польщі, і вже звідти спробували продати її. |
|
| 11 травня 2007 року | Далі... |
 |
ДЗЕРКАЛО ТИЖНЯ. Катастрофа 1941: Україна сказала "НІ" сталінізму |
21 грудня 1988 року, у пік горбачовської гласності, коли сторінки радянської преси були переповнені сенсаційними матеріалами про так звані "білі плями" вітчизняної історії, Головліт СРСР розпорядився внести ряд суттєвих доповнень до наявного "Переліку свідоцтв, заборонених для відкритого друкування". Згідно з цим документом, до розряду таємних були віднесені практично всі тіньові й непривабливі сторінки з історії німецько-радянської війни: про втрати особового складу, незадовільний морально-психологічний стан радянських військ, діяльність загороджувальних загонів, штрафних батальйонів тощо.
|
|
| 10 травня 2007 року | Далі... |
 |
ДЗЕРКАЛО ТИЖНЯ. Військові мобілізації в Україні 1943-1944 років |
Радянська історіографія загалом оминала цю проблему, оскільки вона таїла в собі багато непривабливих і відверто небезпечних сюжетів, які могли б зашкодити формуванню міфу про "Велику Вітчизняну війну". Катастрофа 1941 року і німецька окупація вслід за нею з усією очевидністю продемонстрували нелояльність українського населення до радянської влади. Але для останньої це не було великою таємницею. Оцінюючи реакцію населення республіки на гітлерівську окупацію, секретар ЦККП(б)У Д.Коротченко в доповідній записці М.Хрущову зазначав: "Абсолютна більшість цивільного населення в Україні не бажала продовжувати боротьбу проти німців, а намагалася в різний спосіб пристосуватися до окупаційного режиму".
|
|
| 10 травня 2007 року | Далі... |
 |
ЛЬВІВСЬКА ГАЗЕТА. Історію треба залишити історикам і не дозволяти політикам спекулювати нею |
Ідея створення Українського інституту національної пам'яті доволі давня. Очевидно, її коріння в досвіді наших сусідів, а саме поляків, країн Прибалтики, Словаччини, Угорщини та Німеччини. Специфіка таких інституцій полягає в тому, що, на думку їхніх творців, суспільства, які пережили тоталітарну епоху, потребують своєрідного суспільного лікування. Цим і займаються такі інституції, що їх створила державна влада. Вони покликані досліджувати проблемні питання минулого цих народів і доносити інформацію загалові. У липні 2006 року Президент України підписав указ про створення Інституту, виконувачем обов'язків директора призначили професора Ігоря Юхновського.
|
|
| 3 травня 2007 року | Далі... |
 |
ЛЬВІВСЬКА ГАЗНТА. Так збереглися українці Кракова |
Протягом півроку в греко-католицькій церкві Воздвиження Чесного Хреста, яка розміщена в центрі королівської польської столиці, експонували виставку про отця-мітрата Миколу Денька, завдяки якому було відроджене духовне життя українців Кракова. Організатором пропам'ятного заходу був довголітній активіст українських суспільно-культурних товариств у Польщі Роман Любінецький. Колись нас познайомив уже покійний перемиський архітектор Ростислав Степаняк, який певний час жив у Кракові та радив розповісти в Україні про долю і заслуги отця Денька. На жаль, мені не судилося зустрітися з цим священиком, хіба що не раз потім чув добрі слова про нього від духовенства та світських осіб.
|
|
| 27 квітня 2007 року | Далі... |
 |
ЛЬВІВСЬКА ГАЗЕТА. Ніч нападів |
У ніч із середи на четвер невідомі особи підпалили пластиковий бюст Пушкіна та побили вікна в будівлі Російського культурного центру на вулиці Корольова, 1. Тієї ж ночі інші невідомі особи розмалювали офіс Львівського обкому КПУ антикомуністичними гаслами.
Як розповів "Газеті" Альберт Астахов, керуючий справами Російського культурного центру, вчора вранці, коли він прийшов на роботу, помітив, що бюст Пушкіна, виготовлений із міцного пластику, спалили, стіни центру були закопченими від диму та розбито чотири вікна. Вартість завданої шкоди оцінюють у 400 доларів за спалений бюст і 220 грн. за чотири розбиті вікна (п'ять квадратних метрів скла). |
|
| 27 квітня 2007 року | Далі... |
 |
Заява Координаційної ради Об'єднання "Закерзоння" у зв'язку з 60-річчям акції "Вісла" |
Минає шістдесят років від часу, коли польський тоталітарний режим здійснив злочинну за своєю суттю депортаційну акцію "Вісла".
Із Лемківщини, Західної Бойківщини, Надсяння, Холмщини та Південного Підляшшя - споконвічних українських етнічних земель, на західні та північні понімецькі терени повоєнної Польщі 1947 року депортували майже 150 тисяч українців, де вони, проживаючи у великому розпорошенні, мали швидко денаціоналізуватися. Майже 4000 з них, у тому числі понад 700 жінок і дітей, усіх українських священиків і представників інтелігенції без жодних правових підстав режим запроторив тоді за колючі дроти створеного спеціально для українців концтабору в Явожно. |
|
| 13 квітня 2007 року | Далі... |
 |
ЛЬВІВСЬКА ГАЗЕТА. Нова історія |
Унікальні документи, вивчення яких дозволить по-новому поглянути на історію ОУН і УПА, після тривалих пошуків повернули в Україну.
Йдеться про архівну збірку діяча ОУН, секретаря закордонних справ Української гловної визвольної ради (УГВР), засновника Служби безпеки ОУН Миколи Лебедя. Микола Лебідь формував її протягом 1942-1955 років. 1944-го вивіз архів спершу до Західної Європи, а потім до США. Після його смерті 1998 року ці матеріали вважали втраченими. |
|
| 22 березня 2007 року | Далі... |
 |
ЛЬВІВСЬКА ГАЗЕТА. Українська держава: не вір, не бійся, не проси |
Медицині відомо два ступені шоку. При першому, порівняно легкому, людина, прийшовши до тями, запитує: "Де я?" При важкій формі шоку вона втрачає уявлення не тільки про час і простір, а й про власну особистість і, повертаючись до притомності, задає запитання: "Хто я?"
Становище, в якому перебуває українське суспільство, відповідає саме другому ступеню. Серед людей дедалі частіше звучать запитання: "Хто ми? Хто ми насправді?" Ми - це народ, що його історія звела на території, яка простягнулася від Карпатських гір до Слобожанського "фронтиру", від дрімучого Полісся до Чорного моря, народ, який природа наділила незліченними скарбами. |
|
| 16 березня 2007 року | Далі... |
 |
ЛЬВІВСЬКА ГАЗЕТА. До Млинів і Павлокоми |
4 березня, у 192-гу річницю від дня народження співавтора гімну "Ще не вмерла Україна" отця Михайла Вербицького відправлено панахиду на його могилі в селі Млини, яке розташоване по той бік кордону з Польщею.
Того ж дня молитовно вшановано пам'ять 366 мешканців українського села Павлокома, котрі трагічно загинули на початку березня 1945 року. В обох заходах численно взяли участь львів'яни, поїздку яких на чолі з головою Львівської обласної держадміністрації Петром Олійником організувало Товариство "Надсяння". Прибули українці з Перемишля й інших місцевостей, представники місцевої польської влади. |
|
| 7 березня 2007 року | Далі... |
 |
НТА: Скінхедам не сподобалися ідеї держав без кордону та лояльне ставлення до одностатевих стосунків |
Про подробиці заворушень, які стались у неділю ввечері біля клубу "Лялька".
Нагадаємо що цього дня близько пів сотні скінхедів закидали камінням і скляними пляшками приміщення клубу, де мав відбутися концерт кількох білоруських рок-груп. Однією з причин виникнення конфлікту - кажуть в адміністрації клубу - були розклеєні листівки перед концертом, у яких містились антирасиські гасла, а також розбіжність у поглядах шанувальників рок-музики та скінхедів. Попри сутички між обома сторонами концерт таки відбувся. Однак правоохоронці затримали кількох причетних до бійки. |
|
| 20 лютого 2007 року | Далі... |
 |
ЛЬВІВСЬКА ГАЗЕТА. Бандера |
Символи завжди світові, всесвітні. Флорінда Доннер у своїх "снобаченнях" згадує центральноамериканське плем'я яків, які після відчутних ударів цивілізаційно-хамської експансії та доморощено мутагенної мішанини, кривавих сутичок із переважаючим ворогом, вирішили відступити в недоступні місця центральних прерій, щоб зберегти основоположні вартості та ядро народу...
У першій третині XIX ст., після того як Мексика здобула "незалежність", мексиканський уряд намагався розділити землі яків... Як тут бути? Гідною відповіддю став рух опору, який перетворився на всенародне повстання. Людиною, яка організувала й очолила збройні загони автохтонів, був Хуан Бандера - надхненний Святим Духом провідник. |
|
| 14 лютого 2007 року | Далі... |
 |
РІДНА УКРАЇНА. Хто сьогодні ненавидить Україну |
Світова історія не знає прикладу, щоб хоч один (бодай найменший) народ мирився з пануванням чужинців на його землі.
В кожного народу доблестю споконвіку вважається боротьба за свободу, а не покора перед ненависним гнітом. До скарбниці загальнолюдських цінностей завжди належав патріотизм як безсумнівний критерій суспільної значимості людини. Національна ідея є наріжним моментом духовності й найважливішою основою всього суспільного буття. |
|
| 2 лютого 2007 року | Далі... |
 |
ЛЬВІВСЬКА ГАЗЕТА. Пам'яті Юрія Борця |
У далекій Австралії сорок днів тому на 85-му році життя помер славний син української нації, ветеран УПА Юрій Борець (Пашковський).
Юрій Пашковський народився 26 березня 1922 р. в селі Лубна біля містечка Динів, що недалеко від трагічної своєю долею української Павлокоми. Хоча понад 70 замучених українців Лубни в страшні сорокові роки минулого століття - це також незбагненно велика плата за право бути українцем на рідній землі. Тож не дивно, що 30 найкращих синів Лубни добровільно вступили до УПА. Серед них був і Юрій Пашковський "Чумак", який ще 1939 р. став членом ОУН. |
|
| 23 січня 2007 року | Далі... |
 |
ЛЬВІВСЬКА ГАЗЕТА. Хто такі бандерівці |
Дорогі Подруги і Друзі! Від деякого часу в нас стало традицією збиратися на Новий рік відзначити уродини Провідника.
При цьому годиться сказати промову про Степана Бандеру. Однак я думаю, що цього дня розповідати людям, які називають себе бандерівцями, біографію людини, яка створила суспільну архітектуру руху, є профанацією самого руху. Краще говорити про світогляд бандерівців - і про Степана Бандеру, ім'я якого український націоналістичний рух узяв собі в назву. Про наше сьогодні й наше завтра. А біографії залишмо історикам. |
|
| 18 січня 2007 року | Далі... |
 |
ЛЬВІВСЬКА ГАЗЕТА. Дискримінація українців на польському ТБ? |
Учора Головна управа Об'єднання українців у Польщі поінформувала, що адміністрація вирішила закрити з 1 січня 2007 року україномовні "Теленовини", які виходять на польському громадському телеканалі TVP 3.
Відповідний лист із мотивуванням, що "в ефірі громадського телебачення немає місця для передач українською мовою", надійшов 11 грудня.
Голова ОУП Петро Тима негайно звернувся до голови Нацради радіо і телебачення Ельжбети Крук і державного секретаря міністерства внутрішніх справ і адміністрації (ця установа здійснює контроль за діяльністю організацій меншин у Польщі) Ярослава Зєлінського із проханням не допустити порушення чинних законів і міжнародних зобов'язань Польщі щодо національних меншин. |
|
| 14 грудня 2006 року | Далі... |
 |
КОМУ ВНИЗ. Марш по вертикалі |
1 грудня у культурному житті Львівщини, а загалом і всієї України, відбулася подія, за котру вболівала, певно, кожна свідома структура, незважаючи на причетність до мистецьких кіл чи її відсутність. Йдеться про приїзд до Львова київського гурту КОМУ ВНИЗ, що дав великий сольний концерт у Львівській Опері.
Знаковість цієї події може видатись незрозумілою для пересічного споживача сумнівних попкультурних продуктів. Творчість КОМУ ВНИЗ не стане надбанням загалу. Та й гурт не робить жодного поруху до всеохопної популярності. Їх музика не вписується до формату мутованого шоу-бізнесу. Вона є недосяжною для сприйняття тих співвітчизників, які позбулися інтелекту нації. |
|
| 12 грудня 2006 року | Далі... |
 |
ЛЬВІВСЬКА ГАЗЕТА. "Першовідкривач" Голодомору |
Микола Лемик народився четвертого квітня 1914 року в с. Солова Перемишлянського повіту на Львівщині в бідній селянській родині, мав двох братів і двох сестер.
Вирізнявся великою любов'ю до книг. Батько не міг нічого вдіяти з великим бажанням сина вчитися і, продавши частку поля, що мала перейти йому в спадок, віддав Миколу на навчання до Львова. Після закінчення української гімназії навчався на математично-природничому факультеті Львівського університету.
Найпомітнішою подією, яка привернула увагу до голоду на Наддніпрянській Україні, що його організував більшовицький уряд, став атентат у консульстві СРСР у Львові - "постріл в обороні мільйонів", який спричинив широкий розголос про Голодомор в Україні далеко поза її межами. |
|
| 8 грудня 2006 року | Далі... |
 |
ЛЬВІВСЬКА ГАЗЕТА. І росіяни, і хохли визнають вищість галицьких націоналістів |
Якими тільки словами не лають "галицких националистов"! Вони, мовляв, змусили всю Україну відколотися від братньої Росії, вони нав'язують мову, вони зруйнували СРСР і ґвалтують наразі білорусів, щоб ті скинули Лукашенку...
Націоналізм: тигр, який мусить уміти добре стрибати
Коли 30 листопада 1939 року Червона Армія, співаючи заздалегідь написану для чергового "визвольного походу" пісню "Суоми-красавица", вирушила утверджувати на фінській землі "владу трудящих", вона зіштовхнулася з дуже неприємним для себе фактом. Практично всі фіни, навіть нечисленні тамтешні комуністи, замість того, щоб "растворять доверчиво ворота" самозваним "визволителям", виявилися націоналістами. І не простими, а чинними. |
|
| 8 грудня 2006 року | Далі... |
 |
ЛЬВІВСЬКА ГАЗЕТА. Розпусні антисеміти |
І куди котиться наша молодь? Саме такими словами можна охарактеризувати дані соціологів, згідно з якими за 15 років незалежності України молоде покоління захопилося нацистськими ідеями і розчарувалося в інституті шлюбу.
Крім того, українці стають ксенофобами.
Таку динаміку суспільних настроїв вивели науковці Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), повідомляє радіо "Свобода".
Особливо соціологів турбує динаміка антисемітських настроїв в Україні. "Рівень антисемітизму за 15 років у країні значно зріс,- заявив Володимир Паніото, гендиректор КМІС. - Частка населення, яка під час опитування висловила готовність допустити євреїв у своє найближче оточення, зменшилася, порівняно з 1994 р., із 38% до 21%." |
|
| 5 грудня 2006 року | Далі... |
 |
КОМУ ВНИЗ. Андрій Середа заговорив російською і заспівав німецькою |
Прихід зими до Львова залишився непоміченим. І сталось це не тільки тому, що погода не зовсім зимова. Просто цього року 1 грудня - День "Музики високого духу". Про концерт гурту, котрий формував українську рок-сцену, йшло багато розмов; при чому серед кіл, які навряд чи матимуть у найближчий час спільні точки дотику: представників молодіжних субкультур та інтеліґентних панів та панянок. Причому мова йшла не тільки ціни на квиток (від 20 до 1500 грн.), але й про те, чи справді для такої неканонічної події може буде надано приміщення Львівського Національного театру опери та балету.
Пригадували також, що останнім схожим дійством у оперному театрі, була вистава "Аве, Крайслер!", і мала вона місце понад 15 років тому. |
|
| 4 грудня 2006 року | Далі... |
 |
ЛЬВІВСЬКА ГАЗЕТА. У кожному з нас є крапелька готської крові |
Розмова з Андрієм Середою, лідером гурту "Кому вниз"
Сьогодні на сцені Львівської опери відбудеться незвичне з багатьох оглядів дійство. По-перше, йтиметься зовсім не про оперну чи балетну виставу, але до цього місцевій публіці, зрештою, не звикати. Як і певною мірою до гостей, які вийдуть на сцену - адже харизматична київська група "Кому вниз" не раз перетворювала розмаїті масові заходи у Львові на свято. А от із сольними концертами вона не виступала аж дев'ять років... |
|
| 1 грудня 2006 року | Далі... |
 |
ЛЬВІВСЬКА ГАЗЕТА. Крючкотвори і Голодомор |
Далекого 1931 року якийсь бюрократ середньої руки сидів у своїй конторці та обдумував суто юридичні механізми приписів і постанов, що згодом мали обернутися трагедією Голодомору.
Навряд серед обґрунтувань і юридичних копирсань йому ввижалися привиди майбутніх смертей і жаху.
Нинішнього 2006 року крючкотвори (якими я особисто вважаю представників Партії регі |